Після перенесеного COVID-19 частина чоловіків помічає зміни у сексуальному житті — зокрема ослаблення або нестабільність ерекції. Це викликає тривогу, сумніви у власному здоров’ї та страх незворотних наслідків.
Чи дійсно COVID-19 може впливати на ерекцію? Наскільки це небезпечно і що з цим робити? Розбираємося спокійно та по суті.
Чи може COVID-19 впливати на ерекцію?
Так. На сьогодні існують наукові дані, які підтверджують зв’язок між перенесеною коронавірусною інфекцією та тимчасовими порушеннями еректильної функції.
Важливо розуміти: у більшості випадків ці зміни є зворотними і не означають стійкої еректильної дисфункції.
Ерекція — це складний процес, у якому беруть участь:
- судини,
- нервова система,
- гормональний баланс,
- психоемоційний стан.
COVID-19 здатен впливати одразу на кілька з цих ланок.
Основні механізми зниження ерекції після COVID-19
1. Судинні порушення та ендотеліальна дисфункція
Коронавірус уражає ендотелій — внутрішній шар судин. Саме від його нормальної роботи залежить здатність судин розширюватися та забезпечувати адекватний кровотік.
Ерекція напряму залежить від наповнення кавернозних тіл кров’ю. Якщо судини реагують гірше, ерекція стає слабшою або нестійкою.
Навіть мікропошкодження судин можуть мати клінічне значення, оскільки судини статевого члена є дуже чутливими до будь-яких порушень кровообігу.
2. Зниження біодоступності оксиду азоту (NO)
Оксид азоту — ключова молекула, яка запускає механізм ерекції.
Після COVID-19, на фоні запалення та оксидативного стресу, його продукція та дія можуть знижуватися. В результаті сигнал до розслаблення судин стає слабшим, що безпосередньо впливає на якість ерекції.
3. Гормональні зміни
Під час гострої інфекції та у період відновлення організм працює в режимі стресу. Це може призводити до тимчасового зниження рівня тестостерону, особливо у чоловіків:
- після середньо-тяжкого або тяжкого перебігу COVID-19;
- з надмірною масою тіла;
- з хронічними захворюваннями.
Зниження тестостерону впливає не лише на ерекцію, а й на лібідо, рівень енергії та загальне самопочуття.
4. Психоемоційні чинники
Постковідний період часто супроводжується:
- тривожністю,
- депресивними симптомами,
- порушенням сну,
- страхом за власне здоров’я.
Навіть за відсутності органічних змін цього достатньо, щоб з’явилися проблеми з ерекцією. Психогенний компонент у таких випадках може значно посилювати фізіологічні порушення.
Це тимчасово чи назавжди?
У більшості чоловіків еректильна функція поступово відновлюється протягом 3–6 місяців після одужання.
Стійкі проблеми частіше спостерігаються у пацієнтів із факторами ризику:
- артеріальна гіпертензія;
- цукровий діабет;
- ожиріння;
- куріння;
- малорухливий спосіб життя.
COVID-19 у таких випадках виступає не єдиною причиною, а пусковим фактором, який «оголює» вже наявні судинні або гормональні проблеми.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Консультація уролога або андролога рекомендована, якщо:
- проблеми з ерекцією зберігаються понад 3 місяці після COVID-19;
- відсутні ранкові або нічні ерекції;
- знизився статевий потяг;
- з’явилася хронічна втома, апатія, депресивні симптоми;
- COVID-19 перебігав тяжко або був тривалий постковідний синдром.
Чому не варто займатися самолікуванням?
Самостійний прийом гормонів, «стимуляторів потенції» або сумнівних добавок може:
- погіршити гормональний баланс;
- замаскувати справжню причину проблеми;
- призвести до ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Будь-яке лікування має підбиратися індивідуально, після оцінки загального стану здоров’я.
Що зазвичай включає обстеження?
Залежно від ситуації лікар може рекомендувати:
- оцінку серцево-судинних факторів ризику;
- аналізи на рівень тестостерону (за показами);
- оцінку психоемоційного стану;
- корекцію способу життя та супутніх захворювань.
Висновок
Зниження ерекції після COVID-19 — це поширене, але зворотне явище.
У більшості випадків воно пов’язане з тимчасовими судинними, гормональними або психоемоційними змінами. Головне — не панікувати, не займатися самолікуванням і своєчасно звернутися до спеціаліста, якщо симптоми зберігаються.
