
Тестостеронзамісна терапія (ТЗТ) — це метод корекції дефіциту тестостерону, який допомагає підтримувати гормональний баланс, покращувати самопочуття та підвищувати якість життя. Існує кілька варіантів ТЗТ, і вибір залежить від індивідуальних особливостей та рекомендацій лікаря.
Основні методи тестостеронзамісної терапії
1. Ін’єкції тестостерону
Один із найпоширеніших способів терапії. Є два основні види:
- Внутрішньом’язові ін’єкції – застосовуються препарати середньої або тривалої дії, такі як тестостерон енантат, ципіонат чи пропіонат. Ін’єкції виконуються 1 раз на 1–4 тижні, що може викликати коливання рівня гормону між введеннями.
- Підшкірні ін’єкції – менш поширений метод, що передбачає частіше введення менших доз тестостерону під шкіру. Це забезпечує стабільніший рівень гормону та знижує ризик побічних ефектів.
2. Гелі та креми
Наносяться на шкіру (плечі, руки, спину або живіт), звідки тестостерон поступово потрапляє в кров.
Переваги:
- Забезпечують плавне всмоктування гормону та стабільний рівень у крові.
- Легкість у застосуванні.
Недоліки:
- Потрібно уникати контакту з іншими людьми, поки препарат не вбереться.
- Необхідність щоденного нанесення.
3. Трансдермальні пластирі
Фіксуються на шкірі та поступово вивільняють тестостерон.
Переваги:
- Легкість у використанні, один пластир на добу.
- Стабільне надходження гормону.
Недоліки:
- Можливе подразнення шкіри.
- Потреба регулярної заміни.
4. Підшкірні імпланти (пелети)
Капсули з тестостероном імплантуються під шкіру (найчастіше в ділянці стегна або сідниці) та поступово вивільняють гормон протягом 3–6 місяців.
Переваги:
- Довготривалий ефект без необхідності регулярного введення.
- Стабільний рівень тестостерону.
Недоліки:
- Процедура імплантації потребує лікарського втручання.
- Необхідність заміни пелет кожні кілька місяців.
5. Букальні та орал-мукозні форми
Препарати у вигляді таблеток, пластинок або гелів, які прикріплюються до ясен або розсмоктуються в ротовій порожнині.
Переваги:
- Уникають навантаження на печінку, оскільки всмоктуються через слизову оболонку.
Недоліки:
- Потребують частого застосування протягом дня.
- Можливий дискомфорт у ротовій порожнині.
6. Пероральні препарати (таблетки)
Існують таблетки тестостерону, проте вони використовуються рідко через негативний вплив на печінку та менш стабільний рівень гормону.
Переваги:
- Простота застосування.
Недоліки:
- Підвищене навантаження на печінку.
- Менша ефективність у порівнянні з іншими методами.
Як обрати оптимальний метод ТЗТ?
Вибір форми тестостеронзамісної терапії залежить від:
- Рівня тестостерону в крові та загального стану здоров’я.
- Способу життя та індивідуальних уподобань.
- Чутливості до певних методів лікування.
- Рекомендацій лікаря.
Важливо! Перед початком ТЗТ необхідно пройти обстеження та отримати консультацію лікаря-ендокринолога або андролога. Лише спеціаліст зможе визначити найбільш ефективний і безпечний метод лікування.
Який метод ГЗТ для чоловіка обрати?
Вибір залежить від:
- Медичних показників: рівень тестостерону, наявність супутніх захворювань, протипоказань.
- Зручності та способу життя: хтось не хоче робити ін’єкції, комусь незручно наносити креми щодня, хтось віддає перевагу рідким візитам до лікаря та впевненості в стабільному рівні гормону (імпланти).
- Вікових особливостей: у пацієнтів старшого віку більше уваги приділяється ризикам серцево-судинних ускладнень та іншим факторам.
- Реакції організму: індивідуальна переносимість препарату, побічні ефекти, алергії.
У будь-якому випадку, починати замісну терапію варто лише під контролем кваліфікованого лікаря. Спеціаліст призначить аналізи (рівні тестостерону, ПСА для чоловіків старшого віку, оцінить стан печінки, серцево-судинної системи тощо), визначить дозу і форму введення, а також відстежуватиме результати та можливі побічні ефекти.