Що таке ПСА?
Простатичний специфічний антиген (ПСА) — це білок, який виробляється клітинами передміхурової залози. Він є важливим маркером, який використовується для діагностики та моніторингу захворювань простати, зокрема гіперплазії передміхурової залози, простатиту та раку простати.
Норми ПСА: що враховувати?
Рівень ПСА може змінюватися залежно від віку, стану передміхурової залози та інших факторів. Європейська асоціація урологів рекомендує наступний підхід до інтерпретації рівнів ПСА:
- Чоловіки до 50 років: до 2,5 нг/мл
- Чоловіки 50-59 років: до 3,5 нг/мл
- Чоловіки 60-69 років: до 4,5 нг/мл
- Чоловіки 70+ років: до 6,5 нг/мл
Проте варто пам’ятати, що підвищений рівень ПСА не завжди означає рак. Він може бути зумовлений:
- запаленням передміхурової залози (простатитом);
- збільшенням простати (ГПЗ);
- механічним впливом (наприклад, після катетеризації, масажу простати або їзди на велосипеді);
- інфекційними захворюваннями сечостатевої системи.
Вільний та загальний ПСА: що важливо?
Для більш точної діагностики визначають не лише загальний рівень ПСА, а й співвідношення вільного ПСА до загального. Якщо цей показник менший за 10-15%, це може свідчити про вищий ризик раку простати та потребує подальшого обстеження.
Що робити, якщо ПСА підвищений?
Якщо рівень ПСА перевищує вікову норму або зростає динамічно, лікар може призначити додаткові дослідження:
- МРТ передміхурової залози з контрастом;
- біопсію передміхурової залози;
- аналізи на інші біомаркери раку простати (наприклад, PHI, 4Kscore).
Як правильно здавати аналіз на ПСА?
Щоб отримати достовірні результати, потрібно дотримуватися наступних правил:
- Уникати еякуляції за 48 годин до аналізу.
- Не виконувати інтенсивні фізичні навантаження (зокрема, їзду на велосипеді) за 48 годин до дослідження.
- Не проходити проктологічне або урологічне обстеження
- Не робити масаж простати за 10 днів до аналізу.
Коментар автора
Аналіз на ПСА часто викликає паніку у пацієнтів, особливо якщо рівень трохи підвищений. Проте важливо розуміти, що це лише один з інструментів оцінки здоров’я передміхурової залози. Ключову роль відіграє комплексний підхід: оцінка симптомів, додаткові дослідження та спостереження у лікаря. Не варто займатися самодіагностикою або одразу думати про найгірше — краще звернутися до спеціаліста для правильного трактування аналізів.