Перейти до вмісту

Гідронефроз нирок: причини, ступені та сучасне лікування

Сечова система відводить сечу від нирок через сечоводи, сечовий міхур і сечівник, тому перешкода на будь-якій ділянці цього шляху може порушувати її відтік. З медичної точки зору гідронефроз — це розширення чашково-мискової системи нирки. Розширення миски нирки та її чашок часто виникає через порушення відтоку сечі, але не завжди свідчить про механічну обструкцію. Гідронефроз нирок може тривалий час не спричиняти симптомів, тому його нерідко виявляють випадково під час УЗД. Якщо розширення пов’язане з тривалою або вираженою обструкцією, без своєчасного лікування можливе поступове пошкодження ниркової тканини та зниження функції органа.

Як визначають тяжкість стану

У клінічній практиці ступені гідронефрозу оцінюють за вираженістю розширення чашково-мискової системи та станом ниркової паренхіми. Від цього залежить подальша діагностика й вибір тактики ведення пацієнта. Зазвичай орієнтуються на дані УЗД, а за потреби уточнюють причину розширення та функцію нирки за допомогою додаткових обстежень. Існують різні системи класифікації, тому поділ на три ступені є спрощеним описом змін.

На початковій стадії порожнини нирки розширені помірно, а паренхіма може залишатися незміненою. Гідронефроз 1 ступеня часто не має проявів і стає випадковою знахідкою під час планового обстеження. Гідронефроз 2 ступеня характеризується більш вираженим розширенням миски та чашок, іноді зі змінами товщини паренхіми. Гідронефроз 3 ступеня за спрощеною класифікацією описує значне розширення чашково-мискової системи, яке може супроводжуватися стоншенням ниркової тканини. Проте ступінь розширення не завжди відповідає ступеню порушення функції нирки. Основні відмінності наведено в таблиці.

СтупіньЗміни порожнин ниркиСтан паренхімиФункція нирки
1 ступіньНезначне розширення мискиЗазвичай без змінМоже бути збережена
2 ступіньПомітніше розширення миски та чашокМоже бути без змін або зі змінамиПотребує окремої оцінки
3 ступіньВиражене розширення чашково-мискової системиМожливе стоншенняПотребує окремої оцінки

Чому розвивається гідронефроз

Щоб підібрати правильну тактику, лікар насамперед з’ясовує причину порушення відтоку сечі та визначає, чи є механічна перешкода. Основні причини гідронефрозу можна розділити на кілька груп:

  • вроджені аномалії розвитку нирок: звуження мисково-сечовідного сегмента, додаткова судина, що стискає сечовід, клапани уретри
  • сечокам’яна хвороба та закупорка сечовода конкрементом
  • пухлини сечового міхура, передміхурової залози та органів малого таза
  • запальні процеси, які призводять до рубцювання та стриктур
  • травми й післяопераційні рубці
  • аденома простати у чоловіків літнього віку
  • вагітність, коли збільшена матка частково стискає сечоводи

Особливу групу становить вроджений гідронефроз, який виявляють ще внутрішньоутробно або після народження. Його нерідко діагностують під час пренатального УЗД, а в частини дітей розширення з часом зменшується без втручання. Якщо ж порушення відтоку сечі зберігається, необхідні спостереження та оцінка функції нирки. Набутий гідронефроз може розвиватися в будь-якому віці, зокрема на тлі каменів, захворювань простати та інших причин обструкції.

Окремої уваги потребує двобічний гідронефроз, коли розширення чашково-мискової системи виявляють в обох нирках. Якщо причиною є значне порушення відтоку сечі з обох боків, існує підвищений ризик гострого погіршення функції нирок, тому такий стан потребує своєчасного обстеження та визначення тактики лікування.

Детальніше про причини, симптоми та підходи до лікування гідронефрозу можна прочитати в матеріалі Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS).

Як проявляється захворювання

Клінічна картина залежить від причини, рівня та швидкості розвитку порушення відтоку сечі. При повільному наростанні розширення пацієнт може тривалий час нічого не відчувати, тоді як гостра закупорка сечовода нерідко супроводжується різким болем. Якщо говорити про гідронефроз, симптоми можуть включати:

  • тупий або ниючий біль у попереку, що може віддавати в пах і живіт
  • напад ниркової кольки при гострому порушенні відтоку сечі
  • домішки крові в сечі (гематурія)
  • зміни сечовипускання, зокрема зменшення кількості сечі при вираженому двобічному порушенні її відтоку
  • нудота й блювання на тлі болю
  • підвищення артеріального тиску

Якщо до порушення відтоку сечі приєднується інфекція, можуть з’явитися підвищена температура, озноб і каламутна сеча. Це може свідчити про розвиток пієлонефриту або іншого інфекційного ускладнення. Поєднання високої температури, ознобу, болю в попереку та підозри на закупорку сечових шляхів потребує невідкладної медичної допомоги. Тривалий гідронефроз нирки також може супроводжуватися каменеутворенням і поступовим погіршенням функції органа, тому за появи симптомів важливо своєчасно звернутися до уролога.

Іноді пацієнти використовують назву «гнійний гідронефроз», однак при накопиченні гною в розширеній чашково-мисковій системі нирки лікарі говорять про піонефроз. Це небезпечне інфекційне ускладнення, яке потребує невідкладної медичної допомоги.

Підходи до терапії

Тактика залежить від причини гідронефрозу, ступеня розширення чашково-мискової системи та стану ниркової функції. Якщо діагностовано гідронефроз, лікування спрямоване насамперед на усунення причини порушення відтоку сечі та запобігання пошкодженню нирки. Як лікувати гідронефроз, визначає уролог після УЗД, аналізів сечі та крові, а за потреби — КТ або радіоізотопного дослідження.

Основні методи такі:

  • динамічне спостереження при незначному розширенні без ознак значущої обструкції та погіршення функції нирки
  • антибактеріальна терапія при підтвердженій бактеріальній інфекції сечових шляхів
  • встановлення нефростоми або стента для швидкого відновлення відтоку сечі
  • видалення каменя, що перекриває сечовід, ендоскопічним методом
  • лікування основного захворювання, наприклад аденоми простати

Якщо порушення відтоку сечі загрожує функції нирки або спричиняє значущі ускладнення, може бути рекомендована операція при гідронефрозі. Залежно від причини виконують пластику мисково-сечовідного сегмента, яку нерідко проводять лапароскопічно, або інші втручання для відновлення відтоку сечі. Нефректомію розглядають в окремих випадках, коли нирка має вкрай низьку функцію та її збереження недоцільне. Після втручання пацієнт потребує подальшого контролю, зокрема УЗД та оцінки функції нирки за показаннями.

При поєднанні обструкції сечових шляхів із тяжкою інфекцією або анурією може знадобитися термінове відновлення відтоку сечі за допомогою стента чи нефростоми. Такі стани потребують невідкладної допомоги, а не планового спостереження.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Номер не публікується. CAPTCHA з’явиться лише для явно неправильного номера.