Перейти до вмісту

Цистоцеле: причини, симптоми та методи лікування

Цистоцеле — це опущення передньої стінки піхви, пов’язане з ослабленням тканин тазового дна, які підтримують сечовий міхур. Унаслідок цього міхур зміщується вниз і випинається в напрямку піхви.

Опущення сечового міхура у жінок може спричиняти відчуття тиску, дискомфорт і труднощі із сечовипусканням. Водночас на ранніх стадіях зміни іноді не викликають помітних симптомів.

Цистоцеле частіше виникає після вагінальних пологів, із віком або внаслідок ослаблення підтримувальних тканин. Вибір лікування залежить від ступеня опущення, вираженості скарг та індивідуальних особливостей пацієнтки.

Що таке цистоцеле та чому воно виникає?

У нормі сечовий міхур підтримують м’язи тазового дна, зв’язки та сполучна тканина. Коли ці структури слабшають, передня стінка піхви втрачає належну підтримку, що може призводити до її випинання разом із сечовим міхуром.

Основні чинники ризику:

  • Вагітність і вагінальні пологи. Можуть спричиняти розтягнення та пошкодження підтримувальних тканин.
  • Вікові зміни. З віком міцність м’язів і сполучної тканини може знижуватися.
  • Надмірна маса тіла. Підвищує навантаження на тазове дно.
  • Хронічний кашель і закрепи. Регулярне підвищення внутрішньочеревного тиску може сприяти прогресуванню опущення.
  • Піднімання важких предметів. Значні повторні навантаження можуть погіршувати стан підтримувальних структур.
  • Спадкова схильність. Особливості сполучної тканини також впливають на ризик розвитку пролапсу.

Цистоцеле може виникати внаслідок поєднання кількох чинників. Наявність факторів ризику не означає, що опущення обов’язково розвинеться.

Цистоцеле: симптоми у жінок

Симптоми цистоцеле залежать від ступеня зміщення передньої стінки піхви та наявності супутніх порушень.

Найпоширеніші прояви:

  • Відчуття тиску або стороннього тіла в піхві.
  • Помітне чи відчутне випинання передньої стінки піхви.
  • Дискомфорт унизу живота або в ділянці таза.
  • Відчуття неповного спорожнення сечового міхура.
  • Утруднене сечовипускання або необхідність змінювати положення тіла для спорожнення міхура.
  • Дискомфорт під час фізичних навантажень або статевого акту.

Симптоми опущення сечового міхура можуть посилюватися після тривалого стояння, фізичних навантажень або наприкінці дня. Після відпочинку в положенні лежачи дискомфорт іноді зменшується.

Часті та раптові позиви до сечовипускання також можуть супроводжувати цистоцеле, проте вони не є специфічними для цього стану. Подібні скарги виникають і при гіперактивному сечовому міхурі, який має інший механізм розвитку та потребує окремої оцінки.

Ступені цистоцеле

Вираженість опущення визначають під час огляду. Для стандартизованої оцінки пролапсу тазових органів лікарі можуть використовувати систему POP-Q, яка враховує положення стінок піхви відносно рівня дівочої пліви.

СтадіяХарактеристика
I — незначне опущенняНайнижча точка пролапсу розташована більш ніж на 1 см вище рівня дівочої пліви.
II — помірне опущенняНайнижча точка розташована в межах 1 см вище або нижче рівня дівочої пліви.
III — виражене опущенняВипинання виходить більш ніж на 1 см за рівень дівочої пліви, але не досягає повного вивертання піхви.
IV — максимальне опущенняПрактично повне або повне вивертання піхви.

Ця класифікація описує стадії пролапсу тазових органів загалом. При цистоцеле лікар окремо оцінює передній відділ піхви.

Ступінь опущення не завжди відповідає вираженості симптомів. Навіть за помірних анатомічних змін жінка може відчувати значний дискомфорт, тому рішення щодо лікування не ґрунтується лише на стадії.

Діагностика цистоцеле

Для встановлення діагнозу лікар оцінює скарги, історію пологів, перенесені операції та особливості сечовипускання.

Основним методом діагностики є огляд, під час якого визначають наявність і ступінь опущення передньої стінки піхви.

За потреби можуть призначатися додаткові обстеження:

  1. Аналіз сечі — якщо є симптоми, що можуть свідчити про інфекцію.
  2. УЗД сечового міхура з визначенням залишкової сечі — за наявності труднощів із його спорожненням.
  3. Щоденник сечовипускань — якщо пацієнтку турбують часті позиви або підтікання сечі.
  4. Додаткові уродинамічні дослідження — в окремих випадках, коли потрібно уточнити характер порушень перед вибором лікування.

Не всі обстеження необхідні кожній пацієнтці. Їх призначають відповідно до симптомів і результатів огляду.

Лікування цистоцеле

Лікування цистоцеле залежить від ступеня опущення, вираженості симптомів, віку, супутніх захворювань і побажань пацієнтки.

Якщо цистоцеле не спричиняє дискомфорту та не порушує роботу сечовидільної системи, іноді достатньо спостереження.

За наявності симптомів можуть застосовуватися консервативні або хірургічні методи.

Консервативне лікування опущення сечового міхура

На початкових стадіях або за помірних симптомів лікар може рекомендувати:

  • Тренування м’язів тазового дна. Спеціальні вправи під наглядом фахівця можуть зменшувати симптоми та покращувати підтримку тазових органів.
  • Вагінальний песарій. Спеціальний пристрій, який встановлюють у піхву для механічної підтримки її стінок.
  • Корекцію способу життя. Контроль маси тіла, лікування закрепів і хронічного кашлю, зменшення надмірних фізичних навантажень.
  • Місцеву естрогенну терапію. У жінок після менопаузи її можуть застосовувати за показаннями для полегшення супутніх вагінальних симптомів, але вона не усуває саме опущення.

Таблетки від опущення сечового міхура не здатні відновити нормальне положення органа, оскільки не усувають анатомічні зміни підтримувальних тканин. Медикаменти можуть використовуватися для лікування окремих супутніх симптомів.

Згідно з рекомендаціями NHS щодо пролапсу тазових органів, вибір лікування залежить від симптомів, їхнього впливу на повсякденне життя та індивідуальних обставин пацієнтки.

Операція при цистоцеле: коли вона потрібна?

Операція при цистоцеле може розглядатися, якщо опущення спричиняє виражений дискомфорт, порушує спорожнення сечового міхура або суттєво впливає на якість життя, а консервативні методи не забезпечують достатнього полегшення.

Мета хірургічного втручання — відновити підтримку передньої стінки піхви та зменшити прояви пролапсу.

Одним із можливих методів є передня кольпорафія — операція, під час якої відновлюють підтримувальні тканини передньої стінки піхви.

Вибір методики залежить від характеру опущення, наявності супутнього пролапсу інших тазових органів, загального стану здоров’я та планів щодо майбутньої вагітності.

Перед операцією лікар пояснює очікуваний результат, можливі ризики та ймовірність повторного опущення.

Скільки коштує операція при цистоцеле?

Ціна операції при цистоцеле залежить від обраної методики, складності втручання, необхідних обстежень, анестезії та умов медичного закладу.

Точну вартість можна визначити після огляду та встановлення обсягу хірургічного лікування.

Чи може цистоцеле минути самостійно?

Цистоцеле пов’язане зі зміною підтримки тазових органів, тому виражене опущення зазвичай не зникає самостійно.

Водночас за незначних змін, особливо після пологів, стан тканин тазового дна може частково покращуватися з часом. Спеціальні вправи, корекція навантажень та інші консервативні заходи можуть зменшувати симптоми навіть без повного усунення анатомічного зміщення.

Якщо виникає відчуття випинання в піхві, постійний тиск унизу живота або труднощі із сечовипусканням, варто звернутися до гінеколога чи урогінеколога.

При повній неможливості помочитися, сильному болю або різкому погіршенні стану потрібна невідкладна медична допомога.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Номер не публікується. CAPTCHA з’явиться лише для явно неправильного номера.