Помітити, що під час ерекції статевий член став викривленим, а на його тілі з’явилося ущільнення, може бути тривожно. Часто виникають сором, страх за статеве життя і бажання «перечекати». Проте хвороба Пейроні — відомий урологічний стан, який можна діагностувати та лікувати. Своєчасне звернення до уролога допомагає оцінити зміни й визначити подальшу тактику.
У цій статті розглянемо, що таке хвороба Пейроні, які її причини відомі сьогодні, чому виникає викривлення статевого члена, як розпізнати перші симптоми та які методи лікування застосовують.
Що таке хвороба Пейроні
Хвороба Пейроні — це доброякісне захворювання, за якого в білковій оболонці печеристих тіл статевого члена утворюється ущільнення — фіброзна бляшка. На відміну від здорової тканини, уражена ділянка гірше розтягується під час ерекції, через що статевий член може викривлятися. Окрім викривлення, можливі біль, вкорочення та перетяжка в місці ущільнення.
Назву хвороба отримала на честь французького хірурга Франсуа де ла Пейроні, який описав її у XVIII столітті. Захворювання частіше діагностують у чоловіків середнього та старшого віку, хоча воно може виникати й раніше. Реальна поширеність може бути вищою за зареєстровану, оскільки не всі чоловіки звертаються до лікаря.
Хвороба Пейроні за МКХ-10 має код N48.6 — «Пластична індурація статевого члена». Цей код використовують у медичній документації для позначення діагнозу.
Причини хвороби Пейроні
Точний механізм розвитку захворювання до кінця не з’ясований. За однією з основних гіпотез, повторні мікротравми статевого члена під час статевого акту або інших фізичних навантажень можуть запускати порушення процесу загоєння тканин. Унаслідок цього в білковій оболонці накопичується надмірна кількість колагену та формується фіброзна бляшка.
До можливих чинників ризику хвороби Пейроні також належать:
- генетичну схильність, зокрема випадки контрактури Дюпюїтрена (стосується долонного апоневрозу, а не просто сухожиль) у родини
- цукровий діабет, артеріальну гіпертензію та куріння
- травми й операції в ділянці таза або статевих органів
- вікові зміни сполучної тканини
Часто діє поєднання кількох чинників, тому причини хвороби Пейроні в кожного чоловіка можуть відрізнятися. Для оцінки стану та вибору подальшої тактики потрібна консультація уролога.
Симптоми хвороби Пейроні
Симптоми хвороби Пейроні можуть з’являтися поступово або ставати помітними протягом короткого часу. Основні ознаки:
- відчутне ущільнення або «вузлик» на тілі члена
- викривлення статевого члена під час ерекції вгору, вбік або вниз
- біль під час ерекції, переважно на ранній стадії
- вкорочення члена та «перетяжка» в місці ураження
- ослаблення ерекції
Захворювання має дві фази, які відрізняються за проявами:
| Ознака | Активна фаза | Стабільна фаза |
|---|---|---|
| Перебіг | Можуть змінюватися біль, викривлення та форма статевого члена | Викривлення залишається без суттєвих змін щонайменше 3 місяці |
| Біль | Частіше виникає під час ерекції | Зазвичай зменшується або зникає |
| Викривлення | Може посилюватися | Залишається відносно незмінним |
Багато чоловіків шукають «хвороба Пейроні фото» або «хвороба Пейроні фото у чоловіків», щоб порівняти зміни зі своїми симптомами. На зображеннях можна побачити різні варіанти викривлення статевого члена, проте за фотографією неможливо достовірно встановити діагноз чи визначити необхідність лікування. Для цього потрібна консультація уролога.
Діагностика
Під час діагностики уролог збирає анамнез, уточнює, коли з’явилися симптоми хвороби Пейроні, оцінює наявність ущільнень і ступінь викривлення статевого члена. Для об’єктивної оцінки деформації можуть використовуватися фотографії в стані ерекції, зроблені пацієнтом за рекомендацією лікаря, або спеціальні методи обстеження.
За потреби проводять ультразвукове дослідження для оцінки розташування бляшок і можливих кальцинатів. Доплерографія може бути корисною для оцінки кровотоку, особливо за наявності порушень ерекції.
Також важливо визначити, чи немає супутньої еректильної дисфункції, яка може впливати на вибір лікування.
Хвороба Пейроні: лікування
Лікування хвороби Пейроні залежить від фази захворювання, ступеня викривлення статевого члена, наявності болю та порушень ерекції. Основні підходи:
- Спостереження. Якщо викривлення незначне, не спричиняє вираженого дискомфорту та не заважає статевому життю, лікар може рекомендувати спостереження. При цьому важливо контролювати можливі зміни форми статевого члена.
- Консервативне лікування. Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися препарати для полегшення болю, окремі ін’єкційні методики та спеціальні тракційні пристрої. Ефективність різних способів відрізняється, тому вибір лікування потребує індивідуальної оцінки. Загальні підходи описані в рекомендаціях Європейської асоціації урологів (EAU).
- Хірургічна корекція. Операцію зазвичай розглядають у стабільній фазі захворювання, якщо деформація суттєво ускладнює статеве життя. Залежно від ступеня викривлення, довжини статевого члена та еректильної функції можуть застосовуватися різні хірургічні методики. За наявності тяжкої еректильної дисфункції, яка не піддається медикаментозному лікуванню, іноді розглядають протезування статевого члена.
Коли звертатися до лікаря
Не відкладайте візит до уролога, якщо ви помітили ущільнення на статевому члені, біль під час ерекції або зміну його форми. Своєчасна консультація допомагає визначити можливу причину симптомів, оцінити фазу захворювання та обрати відповідну тактику.
Хвороба Пейроні зазвичай не становить загрози для життя, але може впливати на якість статевого життя та психологічний стан. Тому за появи характерних симптомів варто звернутися по медичну допомогу.
