Чому важливо знати рівень тестостерону?
Тестостерон є ключовим чоловічим статевим гормоном, який відіграє важливу роль у багатьох фізіологічних процесах, включаючи:
- Репродуктивну функцію та лібідо
- Формування м’язової маси та сили
- Розподіл жирової тканини
- Енергетичний рівень і настрій
- Стан кісткової системи
Знижений рівень тестостерону (гіпогонадизм) може спричинити низку небажаних симптомів, таких як зниження сексуального потягу, депресивні стани, хронічна втома, втрата м’язової маси та розвиток остеопорозу.
Нормальні рівні тестостерону за даними різних медичних асоціацій
1. Американська урологічна асоціація (AUA)
За визначенням AUA, нижньою межею норми загального тестостерону є приблизно 300 нг/дл (нанограм на децилітр).
Якщо рівень гормону падає нижче цього показника, це може свідчити про гіпогонадизм.
При рівні тестостерону <300 нг/дл рекомендовано провести повторний аналіз для підтвердження результату та, за необхідності, додатково дослідити вільний або біодоступний тестостерон.
2. Європейська асоціація урологів (EAU)
У європейській практиці використовують дві системи вимірювання: нмоль/л (міжнародна система SI) та нг/дл (традиційна система).
Явний дефіцит тестостерону визначається при рівні <8 нмоль/л (приблизно 230 нг/дл).
Показники в межах 8–12 нмоль/л (230–350 нг/дл) вважаються прикордонними, тому для пацієнтів із симптомами гіпогонадизму рекомендується додаткове обстеження: вимірювання рівня вільного тестостерону, SHBG (глобуліну, що зв’язує статеві гормони) та альбуміну.
3. Рекомендації в Австралії та Австрії
Принципи оцінювання та підходи до лікування в цих країнах загалом збігаються з американськими та європейськими стандартами.
Нижньою межею норми загального тестостерону вважається показник у діапазоні 250–350 нг/дл, залежно від конкретної лабораторії та методики дослідження.
Австрійські та австралійські настанови наголошують, що визначення дефіциту тестостерону має базуватися не лише на лабораторних значеннях, а й на клінічній картині пацієнта.
При прикордонних показниках рекомендується аналіз на вільний або біодоступний тестостерон, а також повторне вимірювання рівня гормону.
Які аналізи необхідно здати?
Загальний тестостерон (Total Testosterone)
Це основний аналіз для оцінки рівня гормону. Його необхідно здавати вранці (зазвичай між 8:00 та 10:00), оскільки рівень тестостерону має циркадні коливання і в цей період є найвищим.
Вільний тестостерон (Free Testosterone)
Аналіз рекомендується у випадках, коли загальний тестостерон перебуває на межі норми або коли загальний рівень гормону в нормі, але присутні симптоми гіпогонадизму.
Вільний тестостерон можна вимірювати безпосередньо або розраховувати на основі рівня SHBG та альбуміну.
SHBG (Глобулін, що зв’язує статеві гормони) та альбумін
Ці показники впливають на співвідношення вільного та зв’язаного тестостерону в крові.
При підозрі на порушення обміну гормонів або у випадках незвичних лабораторних значень їхнє визначення може допомогти у встановленні точного діагнозу.
Додаткові рекомендації
- Повторний аналіз. Для підтвердження діагнозу гіпогонадизму зазвичай рекомендується дворазове вимірювання рівня тестостерону в різні дні. Це допомагає зменшити похибку та врахувати природні коливання гормону.
- Клінічна картина. Діагноз дефіциту тестостерону не ставлять виключно на основі лабораторних показників – необхідно враховувати симптоми пацієнта, супутні захворювання та інші фактори.
- Метод вимірювання. Найбільш точною методикою аналізу є рідинна хроматографія з мас-спектрометрією (LC/MS), хоча вона не завжди доступна. Для скринінгу зазвичай використовують імуноаналіз (ІА), однак якщо його результати викликають сумніви, варто підтвердити їх точнішим методом.
- Вікові зміни. Після 40–50 років рівень тестостерону може природно знижуватися, однак рішення про необхідність лікування приймається на основі загального самопочуття та симптомів пацієнта.
Висновки
- Нижньою межею норми загального тестостерону вважається 300 нг/дл (AUA) або 8–12 нмоль/л (230–350 нг/дл) (EAU), залежно від клінічного контексту.
- Аналіз крові слід здавати вранці, щоб отримати найбільш достовірний результат.
- Якщо результати знаходяться в прикордонній зоні або не відповідають клінічній картині, варто додатково перевірити рівень вільного тестостерону та SHBG, а також повторити аналіз.
- Призначення замісної терапії тестостероном можливе лише після всебічного обстеження, включно з оцінкою симптомів, лабораторних показників і загального стану здоров’я пацієнта.
Таким чином, для оцінки рівня тестостерону необхідно спочатку здати аналіз на загальний тестостерон, а за потреби – визначити вільний тестостерон і додаткові гормональні показники. Хоча норми можуть дещо відрізнятися залежно від країни, усі міжнародні рекомендації наголошують на необхідності комплексного підходу до діагностики гіпогонадизму.
